Борщівник Сосновського - небезпечна рослина. Що потрібно знати
За минулі роки набуває поширення дуже небезпечна, отруйна і дикоросла багаторічна рослина - Борщівник Сосновського , яка може нашкодити людям, які не знають про її небезпеку
Борщівник Сосновського — добре пристосована до виживання але чужа для України рослина, що походить із Кавказу, де місцеві жителі використовували для овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса, звідки і його назва.
Heracleum sosnowskyi, або борщівник Сосновського — багаторічна трав’яниста квіткова рослина родини морквяних Apiaceae. Борщівник Сосновського зараз поширений у Прибалтиці, Білорусі, Польщі та Україні.
Дана рослина не є карантинним організмом для України, має 3–5 метрів у висоту з прямим, твердим стеблом, яке може досягати діаметра 12 сантиметрів. Довжина листя 50– 60 см. Корінь дуже міцний, діаметром до 30 см. Суцвіття — це велика парасолька, розташована на кінці кожного стебла. Цвіте з липня по вересень і дає тисячі насінин, які легко поширюються вітром (водою).
Рослина поширена на пасовищах, багатих травами луках, у живоплотах і лісах, узбіччях доріг і залізничних насипах, пустирях і оброблених землях. Особливо добре росте на вологих, покращених багатих азотом ґрунтах. В гірських районах на висоті до 2500м . Насіння рослини зберігає життєздатність протягом багатьох років, а коріння важко видалити. У боротьбі з ним широко застосовуються гербіциди, але рослина згодом може відрости. З метою сприяння запобіганню подальшому розповсюдженню борщівника Сосновського, розроблено ряд дієвих механізмів протидії.
Агротехнічний та механічний методи боротьби:
- Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) впродовж від 2-3 до 5-7 років.
- Плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-10 см. Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище – на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням.
- Скошування до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Не допускати рослину до цвітіння.
- Обрізування квіток у фазі бутонізація – початок цвітіння. Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність отримати дерматози.
- Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання, дотримуючись правил протипожежної безпеки.
- Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки – костриця, стоколос, або бобові культури – козлятник (галега).
- Використання покрівельних матеріалів протягом 3-5 років.
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться,
Хімічний метод боротьби:
- Обробка гербіцидами гліфосатної групи (використання препаратів на основі ізопропіламінної солі гліфосату, калійної солі гліфосату). Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в центр його заростей, з повторною обробкою після відростання рослин.
- Рекомендується використовувати наступні бакові композиції гербіцидів, які мають у своєму складі такі діючі речовини:
– трибенуронметил + ізопропіламінна сіль гліфосату + 2,4 Д етилгексиловий ефір, метсульфурон – метил у поєднанні з ПАР;
– дикамба + гліфосат;
– імазапір + гліфосат;
– клопіралід + гліфосат калійна сіль.
Не рекомендується:
- Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав’язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини не будуть знищені відразу після скошування.
- Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.
- Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.
- Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.
- Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в грунтi.
Перша допомога при опіку борщівником Сосновського
Якщо все ж відбувся контакт із соком рослин, то необхідно:
– в найкоротші терміни промити уражені ділянки з господарським милом в проточній воді;
– промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісною рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом), змастити обпечену поверхню протизапальним засобом одноразово (пантенол, олазоль, борний вазелін, уснінат натрію на ялицевому бальзамі, лініментсинтоміцин) і негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов’язкою);
– не розкривати пухирів, які утворились;
– у випадку значних пошкоджень шкіри на місці пухирів, які розкрились, наносять підсушуючу мазь (цинкову) і накладають стерильну пов’язку;
– звернутись до медичних установ.
Якщо контакт відбувся в темний час доби і не вжито ніяких заходів, то при опроміненні шкіри на наступний день клінічні симптоми бувають такі ж, як і при ураженні вдень.
Для досягнення результатів у боротьбі з борщівником Сосновського необхідно застосувати комбінування агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби протягом 5-6 років.
1. Підрізання коренів на глибині 5-10см, щоб зрізати точку росту борщівника нижче кореневої шийки. (Якщо зрізати вище – залишаться сплячі бруньки.)
2. Не допускання цвітіння рослини. Якщо рослини вже випустили бутони, після обрізки їх необхідно спалити, тому що пагони рослини містять велику кількість поживних речовин, достатню для насіння дозріти у зрізаних парасольках.
3. Вирощування нових видів рослин для регенерації земель після знищення борщівника (костриця, стоколос, галега).
При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:
- Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.
- Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
- Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.
- Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.
- Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.
В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
