ОБЕРЕЖНО СКАЗ!
Обережно – сказ!
Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в районі та в Україні в цілому залишається складною. Природні вогнища сказу існують практично на всій його території. Щорічно реєструється захворювання на сказ серед тварин та випадки укусів людей хворими на сказ тваринами. Так за минулий 2021 рік в населених пунктах колишнього Ізяславського району захворіло на сказ сім домашніх тварини. Загибель цих тварин можна було б попередити якби власники цих тварин виконували свої обов’язки, які зазначені у «Правилах утримання тварин у населених пунктах», а саме:
а) щороку реєструвати (перереєстровувати) собак, котів і хижих тварин віком від двох місяців і старше.;
б) щороку доставляти собак, а у випадках, коли ветеринарна служба визнає за необхідне, - також і котів, у ветеринарну установу для огляду, імунізації проти сказу і лікувально-профілактичних обробок;
в) повідомляти протягом 5 днів ветеринарну установу, що
обслуговує даний населений пункт, про придбання собаки, кота чи
хижої тварини, а також про переїзд з ними в інший населений пункт;
Також за цей період людям нанесено 23 укусів тваринами, в тому числі не вакцинованими 17 укусів. При нанесенні укусу людині твариною, не щепленою проти сказу, на підставі пункту 5 підпункту в) Закону України «Про ветеринарну медицину» власника цієї тварини буде притягнуто до адміністративної відповідальності.
Коротко нагадаємо, що таке сказ і які вжити заходи, в разі укусу людини чи тварини іншою свійською чи дикою твариною.
СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується летально (смертю).
Джерелом вірусу сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) залежить від багатьох факторів, найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-ох тижнів до одного року. З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де потім накопичується, потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти: слинні, слизові, підшлункова, молочні залози.
Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою. Для типового прояву сказу характерні стадії провісників, збудження і паралічів. Частіше паралітичний сказ і атиповий прояв хвороби, характерний для сказу, викликаного вірусом адаптованим до лисиць.
Перші ознаки захворювання мають загальний характер та стосуються дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.
Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей.
Основним джерелом вірусу сказу в Україні, є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голови на 1000 га угідь.
Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.
Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких в районі за останні роки не набуває тенденції до зменшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання ( не проводяться профілактичні щеплення проти сказу). Це, в свою чергу, сприяє утворенню антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
- вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
Що ж робити, коли вас покусала тварина?
- рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання, а при тяжкому випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;
- під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб
Ще раз звертаємось до керівників органів місцевого самоврядування та власників собак, котів та інших тварин тільки спільними зусиллями можливо мінімізувати випадки сказу, так як хвороба сказ, це не тільки ветеринарна проблема, а й соціальна.
Пам’ятайте, сказ вилікувати не можливо, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!
